відпущеник —
-а, ч., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відпущеник —
ВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва. Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник – колишній його раб (Леся Українка); Я втратив пильність і...
Словник української мови у 20 томах
відпущеник —
ВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва. Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник — колишній його раб (Л. Укр., II, 1951, 398).
Словник української мови в 11 томах