відрадний
ВІДРА́ДНИЙ, а, е. Який несе відраду, втіху, задоволення, радість.
Думки [Галі] росли — ширились, забігали вперед, малювали одрадні картини (Мирний, IV, 1955, 106);
Все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 211).
Словник української мови (СУМ-11)