відробітний —
відробі́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
відробітний —
-а, -е. Те саме, що відробітковий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відробітний —
ВІДРОБІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що відробі́тко́вий. У XVIII – на початку XIX ст. селяни Закарпаття на користь греко-католицького парафіяльного духівництва виконували відробітну повинність, яка становила 1–2 дні на рік (з наук. літ.); // у знач. ім.
Словник української мови у 20 томах