відробітний

Значення в інших словниках

1. відробітний — відробі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. відробітний — -а, -е. Те саме, що відробітковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відробітний — ВІДРОБІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що відробі́тко́вий. У XVIII – на початку XIX ст. селяни Закарпаття на користь греко-католицького парафіяльного духівництва виконували відробітну повинність, яка становила 1–2 дні на рік (з наук. літ.); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах