1. Словник української мови в 11 томах

відробітковий

ВІДРОБІ́ТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до відробі́ток.

Те положення, що відробіткова система є простим пережитком панщинного господарства, не заперечується і народниками (Ленін, 3, 1949, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відробітковий — відробі́тко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відробітковий — -а, -е. Прикм. до відробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відробітковий — ВІДРОБІ́ТКО́ВИЙ, а, е. Стос. до відробітку. З кінця XVII – протягом XVIII ст. відбулися значні зміни в правовому становищі селян. Поступово поширилася та утвердилася феодальна рента, зокрема відробіткова (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах