відряджений
ВІДРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відряди́ти 1.
В район Унечі, де формувалась Перша Українська радянська дивізія, і був відряджений Микола Щорс (Скл., Легенд. начдив, 1957, 38);
Десятки гірників учаться заочно або відряджені на різні курси (Рад. Укр., 31.VIII 1952, 3).
Словник української мови (СУМ-11)