відставний
ВІДСТАВНИ́Й, а́, е́. Який перебував у відставці.
То був вчитель журбанської школи, захожий одставний москаль (Н.-Лев., І, 1956, 465);
Під крутим узгір’ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (Кучер, Чорноморці, 1956, 10).
Словник української мови (СУМ-11)