відстати

ВІДСТА́ТИ див. відстава́ти.

Значення в інших словниках

1. відстати — відста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відстати — див. відставати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстати — ВІДСТА́ТИ див. відстава́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відстати — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. відстати — Відстати см. відставати.  Словник української мови Грінченка