Великий тлумачний словник сучасної мови

відстати

відста́ти

див. відставати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відстати — відста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстати — ВІДСТА́ТИ див. відстава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відстати — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. відстати — ВІДСТА́ТИ див. відстава́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. відстати — Відстати см. відставати.  Словник української мови Грінченка