відставати
відстава́ти
-аю, -аєш, недок., відстати, -ану, -анеш, док.
1》 Відділятися, відпадати від чого-небудь.
2》 перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв'язок із ким-небудь; відходити від кого-небудь.
3》 перен., розм. Переставати докучати.
4》 Рухаючись повільніше, ніж інші, залишатися позаду.
|| перев. док. Вийшовши тимчасово з поїзда, машини тощо, не встигнути повернутися вчасно.
5》 перен. Робити, виконувати що-небудь повільніше за інших; не встигати за ким-небудь.
6》 Розвиваючись повільніше, бути на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими.
|| Переставати відповідати вимогам часу, життя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови