Великий тлумачний словник сучасної мови

відставити

відста́вити

див. відставляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відставити — Відста́вити: — відправити [46-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. відставити — відста́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. відставити — Відста́вити, відставля́ти. 1. Доставити, постачати. Коли селянин із Поділяє при грошах восени, гірняк навесні, а людям на Покутю взимі, як відставлять тютюн, найлегше довг заплатити (Б., 1895, 1, 3); Покликуючись на повисшу відозву, маю честь заявити Вп.  Українська літературна мова на Буковині
  4. відставити — ВІДСТА́ВИТИ див. відставля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. відставити — відста́вити: ◊ цюпа́сом відста́вити → цюпасом  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. відставити — ВІДСТА́ВИТИ див. відставля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. відставити — Відставити см. відставляти.  Словник української мови Грінченка