Словник української мови в 11 томах

відстрочений

ВІДСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відстро́чити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відстрочений — відстро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відстрочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстрочити. || відстрочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до відстро́чити. Особливістю геоекологічної системи є те, що прояви небезпеки в ній мають каскадний та відстрочений у часі характер (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах