відстрочений

ВІДСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до відстро́чити.

Особливістю геоекологічної системи є те, що прояви небезпеки в ній мають каскадний та відстрочений у часі характер (з наук. літ.);

Виконання зобов'язання може бути відстрочене за домовленістю з кредитором (з мови документів);

Відстрочений вирок;

// відстро́чено, безос. пред.

На початку червня він весело привітав мене: – Війну відстрочено! Ми домоглися миру! (Ю. Винничук);

На кілька днів відстрочено запуск космічного корабля (з газ.).

ВІДСТРО́ЧЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до відстрочи́ти.

На перший погляд, стильні класичні сірі джинси, відстрочені на швах яскравими жовтими нитками, виявилися добротними штанами для сноубордиста (із журн.);

Хлоп'яча форма теж підкорилася моді: з'явилася темно-синя курточка з пояском внизу, пластиковим м'яким шевроном на рукаві, відстроченими кишенями та металевими ґудзиками (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відстрочений — відстро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відстрочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстрочити. || відстрочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відстро́чити.  Словник української мови в 11 томах