відстрочений

відстро́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відстрочити.

|| відстрочено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відстрочений — відстро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до відстро́чити. Особливістю геоекологічної системи є те, що прояви небезпеки в ній мають каскадний та відстрочений у часі характер (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відстро́чити.  Словник української мови в 11 томах