відтулений

ВІДТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтули́ти.

Двері одчинені, вікна —одтулені (Вас., II, 1959, 292).

Значення в інших словниках

1. відтулений — відту́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відтулений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтулити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтулений — ВІДТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтули́ти. Двері одчинені, вікна – одтулені (С. Васильченко); Малий, ведмедкувато сутулячись, посунув до хижі, лишаючи Ситника з відтуленим од розгубленого здивування ротом (П.  Словник української мови у 20 томах