відтулина

ВІДТУ́ЛИНА, и, ж. розм. Отвір у чому-небудь; діра.

Через невелику.. відтулину в печеру входив холодний свіжий ранок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 236);

Як тільки Самійло Яшний промовив "амінь", молодший помічник ткнув чопа у відтулину бочки (Бурл., О. Вересай, 1959, 74).

О́чна відту́лина, розм. — те саме, що О́чна я́мка ( див. о́чний).

З вигляду очних відтулин.. було ясно, що це сидить перед ними мертвяк (Смолич, І, 1958, 190).

Значення в інших словниках

1. відтулина — відту́лина іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відтулина — Отвір, діра, дірка, д. дзюра; (вентиляційна) віддушина, люфт.  Словник синонімів Караванського
3. відтулина — -и, ж., розм. Отвір у чому-небудь; діра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відтулина — ВІДТУ́ЛИНА, и, ж. Отвір у чому-небудь; діра. Для експерименту взяли іншу лампу, всю вкриту зовні нікелевою листвицею з конденсованою відтулиною для променів, і стали наводити на книжку (М.  Словник української мови у 20 томах
5. відтулина — див. лаз; отвір  Словник синонімів Вусика
6. відтулина — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд.  Словник синонімів української мови