відхаркувати

ВІДХА́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХА́РКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого.

Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Смолич, II, 1958, 55).

Значення в інших словниках

1. відхаркувати — відха́ркувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відхаркувати — -ую, -уєш, недок., відхаркати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. 1》 Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого. 2》 перен., розм. Переживати наслідки свого необдуманого, необережного вчинку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхаркувати — ВІДХА́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХА́РКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. Харкаючи, випльовувати з горла, дихальних шляхів щось зайве. Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Ю. Смолич); В пітних робах, чорніші землі, ..  Словник української мови у 20 томах