відхаркуватися
ВІДХА́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХА́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого.
— Якась колюча погань: хрюкає і відхаркується (Стельмах, Хліб.., 1959, 60);
— Що це? Злякалась? Хіба страшний? — сказав хрипко Опанас, хотів засміятись, та закашлявся й плюнув, одхаркавшись (Григ., Вибр., 1959, 129).
Словник української мови (СУМ-11)