відхилений
ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відхили́ти 1, 3.
Двері були відхилені трохи в сіни (Головко, II, 1957, 71);
// відхи́лено, безос. присудк. сл.
Задум [сценарію про наших героїв в Арктиці] було відхилено керівництвом, яке поставило вимогу, щоб я спішно написав "що-небудь таке" про сучасне наше життя на Україні (Довж., І, 1958, 24).
Словник української мови (СУМ-11)