відхилення
ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2.
Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34);
Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (Курс заг. геол., 1947, 108);
Відхилення пропозиції.
2. Відступ від правильного, типового, прийнятого.
Маркс і Енгельс якнайрішучіше відстоювали філософський матеріалізм і не раз роз’яснювали глибоку помилковість усяких відхилень від цієї основи (Ленін, 19, 1950, 4);
Відхилення розмірів частин споруди від вказаних у проекті не повинні перевищувати допустимої величини (Інж. геод., 1959, 10);
// Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь.
Відповідно до всього розвитку цієї літературної мови, саме полтавсько-київська її основа назавжди асимілювала собі тимчасові місцеві (іноговіркові) відхилення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 28).
Словник української мови (СУМ-11)