відхилення —
відхи́лення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
відхилення —
-я, с. 1》 тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2》 Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відхилення —
Короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну.
Словник-довідник музичних термінів
відхилення —
ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
відхилення —
АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн.
Словник синонімів української мови
відхилення —
ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34)...
Словник української мови в 11 томах