відхилення
ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2.
Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (з наук. літ.);
Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (з навч. літ.);
Відхилення пропозиції.
2. Відступ від правильного, типового, прийнятого.
Іван трохи здивовано і пильно дивиться на її лице й одповідає: – Ну, сказати, це буде не контраст, а... а відхилення від норми, від звичайного (В. Винниченко);
Командир роти не допускав найменших відхилень – так, ніби рота стояла десь у мирних таборах, а не на передових позиціях (О. Гончар);
Відхилення розмірів частин споруди від зазначених у проекті не повинні перевищувати допустимої величини (з наук. літ.);
// Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь.
Відповідно до всього розвитку літературної мови саме полтавсько-київська її основа назавжди асимілювала тимчасові місцеві відхилення (з наук. літ.);
// Порушення нормального розвитку чого-небудь, відступ від норми; ненормальність.
Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало);
– Мене цікавить одне, – сказав я. – Чи є в цих людей патологічні відхилення у психіці? (В. Шкляр).
△ (1) Магні́тне відхи́лення – кут відхилення між географічним та магнітним меридіанами, позначений стрілкою компаса.
На північному магнітному полюсі магнітне відхилення дорівнює нулю; на магнітному екваторі дорівнює 90° (з наук. літ.);
Головною причиною аварій літаків та кораблів у “Бермудському трикутнику” фахівці вважають те, що тут різко змінюється магнітне відхилення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)