відхилення

ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2.

Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (з наук. літ.);

Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (з навч. літ.);

Відхилення пропозиції.

2. Відступ від правильного, типового, прийнятого.

Іван трохи здивовано і пильно дивиться на її лице й одповідає: – Ну, сказати, це буде не контраст, а... а відхилення від норми, від звичайного (В. Винниченко);

Командир роти не допускав найменших відхилень – так, ніби рота стояла десь у мирних таборах, а не на передових позиціях (О. Гончар);

Відхилення розмірів частин споруди від зазначених у проекті не повинні перевищувати допустимої величини (з наук. літ.);

// Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь.

Відповідно до всього розвитку літературної мови саме полтавсько-київська її основа назавжди асимілювала тимчасові місцеві відхилення (з наук. літ.);

// Порушення нормального розвитку чого-небудь, відступ від норми; ненормальність.

Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало);

– Мене цікавить одне, – сказав я. – Чи є в цих людей патологічні відхилення у психіці? (В. Шкляр).

△ (1) Магні́тне відхи́лення – кут відхилення між географічним та магнітним меридіанами, позначений стрілкою компаса.

На північному магнітному полюсі магнітне відхилення дорівнює нулю; на магнітному екваторі дорівнює 90° (з наук. літ.);

Головною причиною аварій літаків та кораблів у “Бермудському трикутнику” фахівці вважають те, що тут різко змінюється магнітне відхилення (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхилення — (порушення нормального розвитку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія. Словник синонімів Полюги
  2. відхилення — відхи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відхилення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2》 Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відхилення — Короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну. Словник-довідник музичних термінів
  5. відхилення — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. Словник синонімів української мови
  6. відхилення — Відхи́лення, -ння; -хи́лення, -нень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відхилення — ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34)... Словник української мови в 11 томах