1. Словник синонімів української мови

відхилення

АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. У нас ми бачимо ту анамалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Франко); Статева ненормальність; — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Його (Нен Сагора) мозок легко й радісно розбирався ..в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич); Ніколи на його (столоначальника) обличчі не з'являлося усмішки, нічого не відбивалося на ньому: ні злодійського, ні доброго; без усякої різкої неправильності, воно було мармурово холодним (О. Полторацький); Патологія мислення починається тоді, коли працівник чекає, що хтось постійно ставитиме йому щось за мету (з журналу); Якщо емоції здатні породжувати анормальність свідомості, викликати екстази, осягання, галюцинації, привиди, то глузд зобов'язаний пропускати лише раціональне (з журналу).

ВІДМІ́ННІСТЬ (риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого), ВІДМІ́НА, РОЗРІ́ЗНЕННЯ, ВІДХИ́ЛЕННЯ. Максимовичу належить честь встановлення формальної відмінності кобзарських дум від історичних пісень (М. Рильський); Не земля, а слово буде моїм хлібом і тому я повинен знати всі його відміни (М. Стельмах); Діалектні відхилення від літературної мови.

У́ХИЛ (відхід від основної лінії організації), ВІДХИ́ЛЕННЯ, ЗБО́ЧЕННЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхилення — (порушення нормального розвитку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія. Словник синонімів Полюги
  2. відхилення — відхи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відхилення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2》 Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відхилення — Короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну. Словник-довідник музичних термінів
  5. відхилення — ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. відхилення — Відхи́лення, -ння; -хи́лення, -нень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відхилення — ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34)... Словник української мови в 11 томах