відхилення

(порушення нормального розвитку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія.

Значення в інших словниках

1. відхилення — відхи́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відхилення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2》 Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхилення — Короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну.  Словник-довідник музичних термінів
4. відхилення — ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. відхилення — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн.  Словник синонімів української мови
6. відхилення — Відхи́лення, -ння; -хи́лення, -нень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відхилення — ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34)...  Словник української мови в 11 томах