відціджений

ВІДЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відціди́ти.

Ставить тоді господиня.. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд — Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (Зеров, Вибр., 1966, 326);

// У знач. прикм.

Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Укр. страви, 1957, 237).

Значення в інших словниках

1. відціджений — відці́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відціджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відцідити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відціджений — ВІДЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відціди́ти. Ставить тоді господиня .. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд – Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (М. Зеров); Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. відціджений — Відці́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)