відчитуватися
ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЧИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко. Те саме, що звітува́ти.
— Я ключів [від засіків] не давав.., бо це зерно колгоспне і за нього треба відчитуватися (Тют., Вир, 1964, 378);
Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (Собко, Зор. крила, 1950, 347).
Словник української мови (СУМ-11)