відчищати

ВІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило тощо; вичищати.

Б’є сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі (Сос., II, 1958, 366);

— Куди ти? воно [убрання] тобі все вибілиться, та ще мокре воно, то й не одчистиш (Л. Укр., III, 1952, 570).

Значення в інших словниках

1. відчищати — відчища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчищати — -аю, -аєш, недок., відчистити, -ищу, -истиш, док., перех. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило тощо; вичищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчищати — ВІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило і т. ін.; вичищати. Б'є сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі (В. Сосюра); – Куди ти?...  Словник української мови у 20 томах