відчутно

ВІДЧУ́ТНО. Присл. до відчу́тний 2.

Переводив погляд.. на сонце, що вже відчутно припікало (Ле, Міжгір’я, 1953, 8);

Самовіддана праця колгоспних і радгоспних тваринників відчутно позначилася на поліпшенні постачання (Рад. Укр., 14.XI 1956, 1).

Значення в інших словниках

1. відчутно — відчу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відчутно — Присл. до відчутний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчутно — ВІДЧУ́ТНО. 1. Присл. до відчу́тний 2. Відчутно бракувало військових фахівців, через що Євгена, офіцера-фронтовика, залишено в Києві – працювати в генеральному секретаріаті військових справ (Б.  Словник української мови у 20 томах