відшепнути

ВІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Шепнути у відповідь.

— Хто се так втікає, аж задер пола? — спитав шепотом один арештант другого. — Се Демко Довбущук, — відшепнув другий (Фр., VIII, 1952, 254);

— Не знаю, не виджу, — відшепнув я матері (Коб., III, 1956, 108).

Значення в інших словниках

1. відшепнути — відшепну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відшепнути — -ну, -неш, док., розм. Шепнути у відповідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшепнути — ВІДШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Шепнути у відповідь. – Хто се так втікає, аж задер поли? – спитав шепотом один арештант другого. – Се Демко Довбущук, – відшепнув другий (І.  Словник української мови у 20 томах