Словник української мови в 11 томах

відштовхування

ВІДШТО́ВХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відшто́вхувати.

Експериментальне виявлення тиску світла на гази підтвердило гіпотезу Кеплера про відштовхування кометних хвостів сонячними променями (Курс фізики, III, 1956, 350);

Відштовхування і заперечення старокнижної української літературної мови призвело до забуття багатьма теоретиками і майстрами художнього слова її позитивних рис (Мовозн., XVII, 1962, 19).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відштовхування — відшто́вхування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відштовхування — -я, с. Дія за знач. відштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відштовхування — ВІДШТО́ВХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відшто́вхувати. Експериментальне виявлення тиску світла на гази підтвердило гіпотезу Й. Кеплера про відштовхування кометних хвостів сонячними променями (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах