відщипувати
ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш і ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь.
Верхівки плодоносних ліз я відщипую вище останнього суцвіття перед початком цвітіння (Колг. Укр., 7, 1958, 36);
Кидалась [пані] до вікна і, відщипнувши.. квітку фуксії, знов вертала до стола (Фр., ІІІ, 1950, 452);
Волторник ще випив і почав стригти. Довго він скуб мене. Одщипнув ножицями шматочок вуха (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 102).
Словник української мови (СУМ-11)