відщипувати
ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь.
Принцеса Еліза другою ложкою обережно відщипує менший шматочок і, із страхом та хвилюванням поглядаючи на нього, тихо підносить до уст (В. Винниченко);
Верхівки плодоносних ліз слід відщипувати вище останнього суцвіття перед початком цвітіння (з наук.-попул. літ.);
Кидалась [пані] до вікна і, відщипнувши .. квітку фуксії, знов вертала до стола (І. Франко);
Волторник ще випив і почав стригти. Довго він скуб мене. Одщипнув ножицями шматочок вуха (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)