відірваність
ВІДІ́РВАНІСТЬ, ності, ж. Відсутність зв’язку з ким-, чим-небудь; стан самітності.
Оця відірваність [Дрогобича] від духового [духовного] життя клала своє клеймо й на гімназію (Фр., IV, 1950, 240);
В рішеннях XX з’їзду КПРС цілком справедливо вказується на деяку відірваність частини наших письменників від життя (Літ. газ., 18.I 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)