візирний —
візи́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
візирний —
-а, -е. Прикм. до візир I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
візирний —
ВІЗИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до візи́р¹. Бажано піднімати візирні промені вище над містом і уникати напрямків уздовж меж міста (з наук. літ.); Від базової лінії теодолітами відкладають прямі кути чотирма прийомами за допомогою рухомих візирних марок (з наук.-техн. літ.); Візирна труба; Візирний прилад.
Словник української мови у 20 томах