візитація
ВІЗИТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. заст. Візит.
— Мені приємна ваша візитація, пане, — промовив Аракчеев таким голосом, ніби комерції радник справді його ощасливив відвідуванням (Кочура, Зол. грамота, 1960, 239);
Свою обіцянку щодо візитації доктор Драгомирецький виконав точно: зразу після нічного чергування він був уже знову на Виноградній (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 366).
2. спец. Перевірка документів і вантажу підозрілого чужого судна.
Словник української мови (СУМ-11)