візитер
ВІЗИТЕ́Р, а, ч. Той, хто приходить з візитом; гість.
— Може, у неї навіть свій палац є, але ж незручно явитись туди звичайному студентові, та ще з такого приводу, як бажання записати пісню… На такого візитера можуть подивитись, як на нахабу (Бурл., Напередодні, 1956, 138).
Словник української мови (СУМ-11)