війстя

ВІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Вхід.

[Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Л. Укр., III, 1952, 134);

Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Досв., Вибр., 1959, 375).

Значення в інших словниках

1. війстя — ві́йстя іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. війстя — -я, с., діал. Вхід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. війстя — ВІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Вхід. [Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Леся Українка); Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Олесь Досвітній); Бродяга встиг ізрубати кілька молодих сосен.  Словник української мови у 20 томах