Значення в інших словниках
-
війстя —
ві́йстя іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
війстя —
ВІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Вхід. [Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Леся Українка); Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Олесь Досвітній); Бродяга встиг ізрубати кілька молодих сосен.
Словник української мови у 20 томах
-
війстя —
ВІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Вхід. [Юда:] Вже ж не боронить вогненний меч до того раю війстя (Л. Укр., III, 1952, 134); Наче магнітною силою потягнений, подався [Огей] до війстя своїх сходів (Досв., Вибр., 1959, 375).
Словник української мови в 11 томах