Словник української мови в 11 томах

вікарний

ВІКА́РНИЙ, а, е. Прикм. до віка́рій;

// Який є вікарієм.

Вікарний архієрей.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вікарний — віка́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вікарний — I -а, -е. Прикм. до вікарій. || Який є вікарієм. Вікарний архієрей. II -а, -е, психол. Який стосується або виконує функції заміщення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вікарний — ВІКА́РНИЙ¹, а, е, рел.-церк. Прикм. до віка́рій. Вікарна служба; // Який є вікарієм. Батюшки почали розмовлять за двох вікарних архієреїв, котрі тієї зими їздили по селах, та ще й взимку (І.  Словник української мови у 20 томах