вікарний —
віка́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
вікарний —
I -а, -е. Прикм. до вікарій. || Який є вікарієм. Вікарний архієрей. II -а, -е, психол. Який стосується або виконує функції заміщення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вікарний —
ВІКА́РНИЙ¹, а, е, рел.-церк. Прикм. до віка́рій. Вікарна служба; // Який є вікарієм. Батюшки почали розмовлять за двох вікарних архієреїв, котрі тієї зими їздили по селах, та ще й взимку (І.
Словник української мови у 20 томах