вінегрет
ВІНЕГРЕ́Т, у, ч.
1. Холодна страва з дрібно нарізаних овочів, іноді ще з м’ясом або рибою, приправлена олією, оцтом і т. ін.
[Оксана:] На закуску буде оселедчик, грибки, вінегрет (Корн., II, 1955, 174);
Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів.., борщів (Укр. страви, 1957, 195).
2. перен., розм. Про суміш різних предметів, понять, стилів і т. ін.
Я.. бажаю, щоб він як побільше писав.. нашою народною мовою, а не.. вінегретом (Мирний, V, 1955, 403);
— Для чого ти зробив цей музичний вінегрет? (Шовк., Починається юність, 1938, 12).
Словник української мови (СУМ-11)