вірнесенький
ВІРНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до вірний 1, 2.
— Ой, ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький (Українські народні думи.., 1955, 16);
— Братики мої вірнесенькі, соколи яснесенькі! (Юрій Яновський, I, 1958, 318).
Словник української мови (СУМ-11)