віроломний
ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький.
Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Тич., III, 1957, 185);
Партія затаврувала віроломну зраду Зінов’єва, Каменєва і Троцького, які виступили проти ленінського курсу на повстання (Ком. Укр., 12, 1966, 58).
Словник української мови (СУМ-11)