віроломний

ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити). Коли їх (паліїв війни) слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду, На дружбу нашу чисту, — горе їм! (М. Рильський); О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (М. Рильський); Клятва в тебе віроломна, Дружба в тебе лицемірна (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. віроломний — віроло́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. віроломний — Підступний, зрадливий, невірний, зрадницький, диявольський.  Словник синонімів Караванського
3. віроломний — -а, -е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віроломний — Зрадницький, зрадливий, див. перфідний  Словник чужослів Павло Штепа
5. віроломний — ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу. Князь, ясна річ, збагнув його задні наміри і зараз або погодиться посприяти йому, або накаже закувати в кайдани і відішле імператорові як віроломного слугу (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. віроломний — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
7. віроломний — ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Тич.  Словник української мови в 11 томах