віроломний

ВІРОЛО́МНИЙ, а, е.

Який порушує обіцянку, присягу.

Князь, ясна річ, збагнув його задні наміри і зараз або погодиться посприяти йому, або накаже закувати в кайдани і відішле імператорові як віроломного слугу (Б. Лепкий);

Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив голос на захист себе (П. Тичина);

Виходячи з штабу, він не знав, що, випереджаючи його, по кабелях летять уже на передній край віроломні накази тих, що тільки-но з ним розмовляли (О. Гончар);

// Підступний, зрадницький.

Читаючи, знайдете й згадаєте, що ви присягли на свого меча: “Товариства людей віроломних уникати буду” (Н. Королева);

Істину шукали в словесних запевненнях і віроломних присягах (П. Загребельний);

Клятва в тебе віроломна, Дружба в тебе лицемірна (С. Воскрекасенко);

Був тоді у Плаксія Лютий посіпака, Віроломний, як змія, Капітан Макака (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. віроломний — віроло́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. віроломний — Підступний, зрадливий, невірний, зрадницький, диявольський.  Словник синонімів Караванського
3. віроломний — -а, -е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віроломний — Зрадницький, зрадливий, див. перфідний  Словник чужослів Павло Штепа
5. віроломний — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
6. віроломний — ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити).  Словник синонімів української мови
7. віроломний — ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Тич.  Словник української мови в 11 томах