віти
ВІ́ТИ, віт, мн. (одн. ві́та, и, ж.). Відгалуження дерева, куща або трав’янистої рослини; гілки.
А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Шевч., II, 1953, 8);
Він [злий дух] пролітав понад долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева клонили додолу важкі віти (Л. Укр., III, 1952, 549);
І зійшла цариця з трону, зірвала лаврову віту (Вишня, І, 1956, 197).
Словник української мови (СУМ-11)