вітраж
ВІТРА́Ж, а́, ч. Малюнок на склі або візерунок з кольорового скла (у вікнах, дверях і т. ін.).
В своїх полотнах — або краще вітражах, бо це малювання по склу, він [мороз] виявляв багатий декораційний смак (Коцюб., II, 1955, 433);
Старовинні вітражі, вправлені замість шибок у вікна й двері, створювали химерну гру світла (Собко, Стадіон, 1954, 61).
Словник української мови (СУМ-11)