вітритися
ВІТРИ́ТИСЯ, вітрю́ся, вітри́шся, недок., розм., рідко. Мандрувати.
Хто вітриться кудись шукать якогось раю — Тому я приказку стареньку нагадаю: Там хороше, де нас нема (Гл., Вибр., 1957, 116).
Словник української мови (СУМ-11)ВІТРИ́ТИСЯ, вітрю́ся, вітри́шся, недок., розм., рідко. Мандрувати.
Хто вітриться кудись шукать якогось раю — Тому я приказку стареньку нагадаю: Там хороше, де нас нема (Гл., Вибр., 1957, 116).
Словник української мови (СУМ-11)