віхало
ВІ́ХАЛО, а, с., діал. Завірюха, метелиця.
Не стало видно ні неба, ні землі, — все то одно непроглядне віхало… аж страшно, аж сумно стало! (Мирний, II, 1954, 8).
Словник української мови (СУМ-11)ВІ́ХАЛО, а, с., діал. Завірюха, метелиця.
Не стало видно ні неба, ні землі, — все то одно непроглядне віхало… аж страшно, аж сумно стало! (Мирний, II, 1954, 8).
Словник української мови (СУМ-11)