віхола

ВІ́ХОЛА, и, ж. Те саме, що завірю́ха.

— Така віхола крутить, що світку не видно (Коцюб., II, 1955, 352);

Віхола густішає, і вже не видно навіть обрію з сірими смугами дерев (Кучер, Зол. руки, 1948, 179).

Значення в інших словниках

1. віхола — ві́хола іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. віхола — Завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніговій, сніговиця, хуґа, хвижа, хвища, хурдига, хурделиця, хуртовина, хуртеча, сов. пурга.  Словник синонімів Караванського
3. віхола — -и, ж. Те саме, що завірюха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віхола — ВІ́ХОЛА, и, ж. Те саме, що завірю́ха 1. – Така віхола крутить, що світку не видно (М. Коцюбинський); Віхола густішає, і вже не видно навіть обрію з сірими смугами дерев (В. Кучер); І як тут зможеш вибитись на шлях, коли ти сам, ..  Словник української мови у 20 томах
5. віхола — див. вітер; заметіль  Словник синонімів Вусика
6. віхола — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. віхола — Віхола, -ли ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. І. 9.  Словник української мови Грінченка